Профорієнтаційна робота – система підготовка особистості до свідомого вибору професії.
Основні завдання профорієнтаційної роботи:
- поглиблене вивчення навчальних і спеціальних предметів, до яких виявляється стійкий інтерес та здібності;
- зосередження уваги на формування професійно важливих якостей, необхідних до обраного виду професійної діяльності;
- здійснення контролю, корекції професійних планів, виявлення ступеня їхньої обґрунтованості;
- окреслення шляхів до самопідготовки до майбутньої професії, способів само діагностики, оцінка результатів досягнень;
- формування основ для соціально-професійної адаптації: розвиток норм, ціннісних орієнтацій, мотивів вибору професії, професійної спрямованості;
- формування професійних інтересів.
Одним із аспектів виховної роботи закладу є профорієнтаційна робота.
Основні форми профорієнтаційної діяльності:
ü дискусії;
ü тренінги;
ü круглі столи;
ü робота з батьками;
ü робота з випускниками школи, студентами вищих навчальних закладів;
ü виставки-перегляди;
ü екскурсії.
Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.
Враховуючи психологічні та вікові особливості школярів, можна виділити такі етапи профорієнтаційної роботи в школі:
1–4 класи: формування в молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильній практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;
5–7 класи: розвиток у школярів особистісного змісту в набутті пізнавального досвіду й інтересу до професійної діяльності; формування уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); набуття первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних спроб, які дозволяють їм співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що висуває професійна діяльність до людини;
8–9 класи: уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю навчання; формування освітнього запиту, що відповідає інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам.
Розв’язання завдань профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності учнів (пізнавальній, суспільно корисній, комунікативній, ігровій, продуктивній праці). Із цією метою щорічно складаються шкільні плани роботи із профорієнтації. Цей напрям простежується в плані кожного класного керівника (розділ «Профорієнтація»).
Відповідальними за профорієнтаційну роботу в школі є заступник директора. Допомагають класним керівникам в організації цього блоку роботи також соціальні педагоги, психологи, викладачі-організатори, вчителі-предметники.
Однією зі складових системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7–9 класів.
На підставі цих відомостей подальшу роботу з батьками й учнями проводять класні керівники.
Класний керівник, спираючись на концепцію, навчальну програму й план виховної роботи школи:
· складає для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;
· організовує індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;
· здійснює психолого-педагогічні спостереження за схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній картці учня);
· допомагає школярам проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;
· організовує відвідування учнями днів відчинених дверей у вищих навчальних закладах і середніх професійних навчальних закладах;
· організовує тематичні й комплексні екскурсії учнів на підприємства;
· надає допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування учнів та їхніх батьків з проблеми самовизначення;
· проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;
· організовує зустрічі учнів з випускниками школи, які навчаються у вищих і середніх професійних навчальних закладах.
Учителі-предметники:
· сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особистості школярів, використовуючи різноманітні методи й засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;
· забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;
· сприяють формуванню в школярів адекватної самооцінки;
· проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;
· адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.
Практичний психолог:
· вивчає професійні інтереси та схильності учнів;
· здійснює моніторинг готовності школярів до профільного й професійного самовизначення шляхом анкетування учнів та їхніх батьків;
· проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів;
· проводить бесіди, здійснює психологічну освіту батьків і педагогів;
· здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;
· сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;
· залучає батьків учнів до виступів перед учнями про професію, до роботи з керівництва гуртками;
· надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці інтересів і схильностей учнів;
· створює базу даних із профдіагностики.
Соціальний педагог:
· сприяє формуванню в школярів «групи ризику» адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою;
· надає педагогічну підтримку дітям групи ризику під час їхнього професійного й життєвого самовизначення;
· здійснює консультації учнів із соціальних питань;
· надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.
Медичний працівник:
· використовуючи різноманітні форми, методи та засоби, сприяє формуванню в школярів настанови на здоровий спосіб життя;
· проводить із учнями бесіди про зв’язок успішності професійної кар’єри й здоров’я людини;
· консультує щодо проблеми впливу стану здоров’я на професійну кар’єру;
· надає допомогу класному керівнику, шкільному психологу й соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.
Березень 2024 | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
П | В | С | Ч | П | С | Н |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |